Умберто Д.

"Умберто Д." – це італійський фільм 1952 року, знятий режисером Вітторіо Де Сікою, який став класикою неореалізму. Історія розгортається навколо літнього чоловіка на ім'я Умберто Д., який живе в Римі. Він намагається знайти своє місце в світі, коли його пенсія не дозволяє йому вести гідне життя, а житлові умови стають все більш важкими. Умберто самотній і втрачає надію на краще, але у нього є вірний друг – собака на ім'я Флаффі, який є єдиним джерелом радості в його житті. Фільм порушує соціальні питання, зображуючи складнощі старіння, бідності та самотності. Де Сіка майстерно передає емоції персонажів через прості, але вражаючі сцени, які змушують глядача замислитися над справжніми цінностями життя. "Умберто Д." – це не лише історія про боротьбу за виживання, а й глибоке дослідження людських стосунків і відчуття втрати.