Собор Паризької богоматері

"Собор Паризької богоматері" (1956) — це класичний французький фільм, знятий під керівництвом режисера Жана Деланнуа, що базується на однойменному романі Віктора Гюго. Дія фільму розгортається в середньовічному Парижі, де центральною фігурою є горбань Квазімодо, дзвонар собору Нотр-Дам. Він закохується в прекрасну циганку Есмеральду, яка, у свою чергу, стає об'єктом бажання для багатьох, зокрема, для жорстокого архідиякона Фролло.

Фільм майстерно передає атмосферу епохи, зображуючи не лише трагічну історію кохання, а й соціальні проблеми того часу. Квазімодо, незважаючи на свою потворність, виявляє глибокі почуття та людяність, що контрастує з моральною деградацією інших персонажів. Вражаюча операторська робота та сценографія створюють неповторну атмосферу, яка занурює глядача в світ середньовічного Парижа. Цей фільм став класикою, що досліджує теми кохання, жертви та прийняття, залишаючи глибокий слід у культурній спадщині.